Ожиріння – хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини в організмі.
У 2000 році Всесвітня організація охорони здоров'я вперше використала термін "епідемія" для характеристики ситуації з ожирінням - вона визнала, що число повних людей збільшується колосальними темпами. Неліковане ожиріння призводить до розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу, порушень метаболізму, гормональних розладів, підвищує ризик виникнення деяких онкологічних захворювань. За останніми оцінками ВООЗ, надмірною вагою в сучасному світі страждають приблизно 1,5 мільярда дорослих людей і приблизно 20 млн. дітей до 8 років мають проблеми із зайвою вагою. В Україні від зайвої ваги страждає близько 15% населення.
Існують різні засоби, за допомогою яких можна виміряти ожиріння, але найбільш широко використовують метод вимірювання та виявлення ожиріння через індекс маси тіла (ІМТ) – показник, який можна обрахувати розділивши вагу людини у кілограмах на зведений у квадрат зріст людини в метрах. ІМТ здорової людини знаходиться в межах 18,5-24,99 кг/м² (оптимальний діапазон – 21-23 кг/м²). Вважається, що людина має зайву вагу, якщо шляхом жирових відкладень її ІМТ дорівнює або перевищує 25 кг/м². Діагноз ожиріння ставлять, якщо ІМТ дорівнює або перевищує 30 кг/м² (суворе ожиріння – дорівнює або перевищує 40 кг/м²).
Основною причиною виникнення надмірної ваги та ожиріння є порушення енергетичної рівноваги між споживаними та витраченими калоріями - надмірне вживання висококалорійних продуктів з високим вмістом жирів і вуглеводів та низький рівень фізичної активності, пов’язаний з малорухливим способом життя. Поширеним проявом надмірної ваги та ожиріння є генетичний фактор (майже 30-40%), але практично 60% усіх випадків пов'язані зі способом життя. Провідний механізм ожиріння - переїдання - супроводжується накопиченням надлишку енергії у вигляді тригліцеридів в жирових депо, тому основою немедикаментозного лікування ожиріння є дієтотерапія, направлена на зниження калорійності добового раціону. Значну роль у профілактиці ожиріння відіграє й така важлива складова продукту, як глікемічний індекс. Продукти з високим глікемічним індексом (картопля, білий хліб, цукор, кондитерські вироби, деякі овочі та фрукти) стимулюють викид більшої кількості інсуліну підшлунковою залозою, внаслідок чого при відсутності енерговитрат швидко утворюється жирова клітковина. На сьогодні важливість повноцінного харчування для підтримки здоров’я людини є встановленим фактом. Правильне харчування – невід’ємна частина здорового способу життя.
Важливою складовою алгоритму зниження маси тіла є фізична активність. Особам з ожирінням рекомендуються фізичні навантаження – біг, плавання, їзда на велосипеді. Найбільш прийнятним видом фізичного навантаження слід вважати ходьбу, яка повинна бути регулярною, помірної інтенсивності, щоденною, починаючи з 10 хвилин на день, з поступовим збільшенням тривалості до 30-40 хвилин, з включенням коротких (10-15 хвилин) епізодів швидкої ходьби. Рекомендується щодня приділяти фізичним навантаженням приблизно 30 хвилин.
Департамент охорони здоров’я міської ради нагадує: ожиріння – це проблема, з якою можна і потрібно боротися. Для цього необхідно, в першу чергу, бажання самих людей змінити свої звички і спосіб життя.
